Михаил Муллин,
Саратов, Россия
Михаил Муллин родился в 1946 году в Башкирии. Окончил Башкирский сель-скохозяйственный институт. Работал ин-женером-механиком в сельскохозяйствен-ном производстве и на Саратовском заво-де электротермического оборудования. Более полутора десятков лет работает в журналистике. Член Союза журналистов России. Работает ответственным секретарем саратовской "Деловой газеты".
Публиковался в саратовской периодической печати с 1979 года: в журналах "Волга", "Литературная учеба", "Степные просторы", в нескольких коллективных сборниках, изданных Приволжским книжным издательством. В научно-популярной серии выпустил книгу "Как перевернуть землю?"
В 2000 г. в Саратове вышел первый стихотворный сборник М.Муллина «Вера». Стихотворения из этого сборника предлагаются вашему вниманию.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
МИХАИЛ МУЛЛИН -- НАСТОЯЩИЙ ПОЭТ И НАСТОЯЩИЙ ХРИСТИАНИН. По стилю он, на мой взгляд, в какой-то мере продолжает и развивает в Христианскую сторону замечательную поэтическую традицию недавно отошедшего ко Господу русского поэта Юрия Поликарповича Кузнецова (своеобразный "народный символизм"). Слава Первому Поэту Бытия -- Господу Богу, и благодарность Михаилу Муллину и тому, кто помещает здесь его стихи.
Кузнецова Татьяна Николаевна
2007-11-13 15:27:07
Михаил,по стихотворению,которое я прочла под названием "Крест"-поняла,что вы крест Господень не до конца пока поняли.Я бы поделилась с вами откровением о кресте,но не знаю как.Мой е-mail у вас будет с уважением Татьяна Кузнецова
Гална Подьяпольская
2009-05-26 07:57:03
Надеюсь, что Вы уже стали христианином.
Христос Воскрес!Воистину Воскрес!
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
