Таке солодке слово ПЕРЕМОГА, що воно за поняття…
Раніше це була перемога в чесному двобої - хто сильніший, спритніший той і перемагав.
Але з часом все змінилося, почав перемагати той, хто хитріший, більш пристосований до сучасного світу. Це були вже не відкриті бої, де використовувалась певна тактика, стратегія та фізична сила, це вже було вміння перехитрити ворога, застати його зненацька, використати найкращу, найсучаснішу зброю, і мимоволі приходить думка: чим відрізняється перемога від вбивства, адже і там і там втрати неминучі, але як, якою ціною!
Згадуючи Біблійний сюжет: колись у Давида був шанс убити царя Саула, коли той спав, але щось зупинило…, але що, не посмів підняти руку на Божого помазаника, а може дещо ще? Людина, яка перемогла Голіафа у відкритому бою, яка не раз виривала вівцю із пащі лева, чи погодилась би вона таким чином отримати перемогу? Та чи перемога це, більш якось схоже на вбивство!
Багато хто хоче зараз перемогти. Можливо це студент, який хоче вступити до вузу. Та як саме: використовуючи свої знання, інтелект, певні навики, чи може впливових батьків, чи намальовану довідку про інвалідність? Ну і що, що записано «інвалід», зате студент. Та ставши так студентом чи не зайняв ти чиєсь місце, місце того наполегливого, талановитого, чи не вбив ти чиюсь мрію! А потім? Ну а потім, як навчений: з тим домовився, запропонував свої зв’язки, зв’язки батьків, а може підставив, а може вбив (і таке буває!), а якщо ти лікар, далеко не найкращий, то вбивство може стати твоєю роботою.
Але, попри все – переміг! Хіба перемога цього не варта! Бо перемога – це все: гроші, слава, впливовість , влада, тріумф!!!
А як здобути перемогу, щоб стати президентом! Яким чином? Нехай люди виберуть! А якщо не виберуть!? Якийсь не 100% план, тоді - фальсифікація, підтасовка, купівля людських переконань, трохи наклепів на суперників, а по суті – брехня! Ну то й що, зате – перемога! Та чи перемога це, я б назвала це вбивством, вбивством людських мрій, переконань, віри в чесність, справедливість, не говорячи вже про фізичну усунення.
Чи багато людей сьогодні хочуть перемогти в чесній боротьбі, щоб це дійсно називалось перемогою, перемогою з великої букви, за яку поважають, шанують, щиро радіють?
Якось немодно це зараз, та й не можливо, не гарантовано. Раптом програш, раптом все пропало, та й грошей стільки вкладено. Чи хватить духу прийняти поразку, сором, смерть, як колись прийняв це все Ісус Христос, невинний, непорочний взяв на себе усі людські гріхи, хвороби, прокляття!
Та все ж Він переміг! О Ісус, тільки Ти наша надія, наша ПЕРЕМОГА. З Твоєю мудрістю, силою та любов’ю цю перемогу уже ніхто не вирве: ніяка хитрість, підлість, підлабузницво, продажність, жорстокість нас, тих хто надіється на Ісуса Христа, ніколи не подолає! Ми перемагатимемо цей світ Господньою Любов’ю, тому що ми все можемо в укріпляючому нас Ісусі Хресті!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 7208 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Адаму было хорошо. Притча. - Николай Агапьев Странным образом, случается так, что мои нежные и красивые стихи типа: "Облака на небе, белые, пушистые
Средь обилья снега
Солнышко лучистое,
Дует мягкий ветер с запахом душистым,
Стоит денек весенний
С звонким птичьим свистом"
Не так популярны как жесткие в стиле аля Маяковский... Что ж, у людей свои предпочтения, а у авторов свое призвание, и свои сильные и слабые стороны. После написания довольно жесткого стихотворения: "Снимите маски лицемеры" Я захотел немного похулиганить... написав это стихотворение. Очень надеюсь, что мне удалось вызвать на ваших устах улыбку. ;-) P S.(Стихотворение было серезно переработано, устранены некоторые ошибки) Как автору, мне не безразлична судьба своих творений, и каждый раз написав что-то, думаешь, а для кого это? - коснется ли сердца то, что я сотворил? Но Господь велик и удивителен! Недавно, без специальной подготовки, экспрмтом, я прочитал эту притчу на свадьбе, при чем читал его с мобильника и с этого сайта. Наградой был веселый смех, и улыбки жениха и невесты, а так
же всех окружающих... И в такие минуты думаешь: не зря, не напрасно то, что ты делаешь, тратя время и силы, и хочется сказать Богу - спасибо, и так-же сделать много больше и лучше!
